Чому ми справді піддаємо наші лампи для ванної кімнати тестам на вплив вологи та високих температур Будьмо чесними: ванні кімнати – це справжній кошмар для електроніки. Тут є густий пар, раптові краплі води, а температура може змінюватися від мінусової до киплячої протягом кількох хвилин. Якщо у інфрачервоної лампи недосконалий ущільнювач, вона швидко зламається. Саме тому ми не полегшуємо собі завдання. Ми піддаємо кожну партію наших приладів тестам на старіння під впливом вологи та високих температур. По суті, ми намагаємося „розігнати“ їх у лабораторії, щоб вони не зламалися в будинку клієнта.
Проблема з вологою Більшість цих приладів використовують кварцові скляні трубки з галогенними нитками. Справжнім ворогом тут є не раптові краплі води, а поступове проникнення вологи. Якщо між скляною трубкою та металевою кришкою є навіть найменша щілина, волога проникає всередину. Як тільки нитка досягає дуже високої температури, трубка тріскається. Це катастрофа. Щоб уникнути цього, ми піддаємо наші лампи тестам у умовах високої вологості. Ми імітуємо рік користування в душі протягом короткого часу. Якщо ущільнювач все одно починає протікати, ми хочемо, щоб це сталось під нашим контролем, а не після того, як клієнт вже встановить прилад.
Проблема теплових навантажень Ще є проблема теплових навантажень. Уявіть собі: пар осідає на склі, утворюючи шар конденсату. Як тільки лампа увімкнюється, ця вода миттєво перетворюється на пару. Це сильна реакція. Якщо скло не є достатньо міцним, або якщо тепло розподіляється нерівномірно, весь прилад може розбитися. Ми уважно стежимо за склом під час цих тестів, щоб переконатися, що воно може витримати теплове навантаження без розбивання.
Баланс Можна подумати: „Просто зробіть ущільнення щільним, і все буде гаразд“. Але є одна проблема: якщо ми зробимо ущільнення занадто щільним, тепло буде застрягати біля основи приладу. Це може призвести до розплавлення пластикового корпусу чи пошкодження внутрішніх елементів. Це справжній баланс. Нам потрібно зробити ущільнення достатньо щільним, щоб уникнути проникнення пари, але водночас достатньо проникним, щоб електроніка не пошкодилась. Ми не можемо припускати, скільки часу будуть працювати ці прилади. Ми просто продовжуємо тестувати, поки щось не зламається, а потім виправляємо проблеми та починаємо все знову.